Влaдислaвe, як ви oцінюєтe ініціaтиву МEРТ щoдo скасування держрегулювання цін на соціальні продукти харчування?

По-перше, варто розглянути актуальність самого рішення, тим паче як пілотного проекту. Щороку восени після збирання врожаю зернових переглядаються ціни на борошно. Тож традиційно у IV кварталі зростає вартість хлібобулочних виробів (ХББ). Крім того, на ціни ХББ впливає девальвація національної валюти, інфляція, здорожіння енергоносіїв. Тому, на нашу думку, рішення було невчасним. Проводити експеримент щодо дерегуляції цінової політики напередодні чергового здорожіння нелогічно, адже може здатися, що ціни зростають не через об»єктивні ринкові причини, а через скасування регулювання цін.

Чи потрібно все-таки скасовувати держрегулювання цін?

Державне регулювання цін не має особливого ефекту. Підвищення цін декларували лише великі промислові підприємства. На ринку також є чимало компаній, які працюють у різних спрощених умовах оподаткування і взагалі не декларують ані обсяги виробництва ХББ, ані ціни на продукцію. Тобто заявляти, що держрегулювання дозволяє контролювати загальну ситуацію з цінами, ― це популізм.

Наскільки можуть подорожчати ХББ?

У нашій країні нелегко таке прогнозувати. З одного боку, зростає собівартість виготовлення продукції через чинники, про які вже йшлося. З іншого ― посилюється конкуренція. Собівартість виробництва хліба у промислових виробників і у цих компаній різна, адже податкове навантаження у великих виробників вище. Нам складно конкурувати за нерівних ринкових умов.

Щодо нашої компанії, ми поки що ціни не піднімали. Аналізуємо зростання собівартості, моніторимо ціни конкурентів. Приміром, у Львівській області крім нас працюють іще 25 компаній-виробників хліба, у Вінницькій ― 20. Також продукцію постачають з інших регіонів.

Яка частка, на вашу думку, сірого ринку?

На нього припадає до 60-70% від загального виробництва ХББ.

Яка динаміка сірого ринку? Він зростає?

На жаль, так. Адже немає перешкод для його зростання.

Що необхідно зробити, аби зменшити цей показник?

Український ринок хліба нині трансформується. На ринку мають бути як великі виробники, так і компанії МСБ. Але всі повинні працювати прозоро. Поки що багато питань виникає щодо умов виробництва хліба у невеликих компаніях, щодо їхніх реальних обсягів виробництва. Досить часто компанії реєструються як приватний підприємець, заявляють про одні обсяги, а насправді виготовляють у рази більше, сплачуючи суттєво нижчі податки. Зрозуміло, що собівартість виробництва у таких компаній нижча, ніж у промислових виробників, які офіційно працевлаштовують людей, платять білу зарплатню і мають більше податкове навантаження. Тільки завдяки моніторингу і чіткому контролю з боку держави можна створити рівні умови для всіх та сприяти розвитку малого та середнього бізнесу.

Можливо, є сенс запровадити ліцензування?

Додаткова бюрократизація ринку не потрібна. Є сенс створити місцеві профільні організації, які контролюватимуть якість і умови виробництва хліба.

Чи відчуваєте ви конкуренцію з боку торговельних мереж, які також виробляють хліб?

Офіційної статистики щодо виробництва ХББ у торговельних мережах немає, але, за нашими оцінками, воно постійно зростає. Варто пам»ятати, що супермаркети не можуть самостійно налагодити виробництво усіх видів продукції. Вони концентруються на окремих видах (зазвичай преміальних), які можна організувати на базі конкретного магазину. Роздрібна торгівля розвивається, супермаркети з»являються навіть у невеликих населених пунктах. Але повністю витіснити «традиційних» виробників вони не зможуть. Буде комбінація: власна продукція супермаркетів плюс «промисловий» хліб. Така модель працює і на більш розвинутих ринках європейських сусідів.

Беседовала Татьяна Рясная

Автор: Владислав
Аверченко
генеральный директор компании «Хлебпром»