В усіx єврoпeйськиx крaїнax прaвилa зaбудoви жoрсткo регламентуються законодавством і відхилення від них дуже дороге задоволення. При цьому абсолютно всі міста й селища мають плани забудов і ці плани, як і вся містобудівна документація, знаходяться в публічному доступі. Відповідно кожен громадянин чи підприємець бачить: хто і що будує на території, де є вільні ділянки і які плани на ці ділянки на перспективу.

В Україні ж лише 72,6% населених пунктів мають плани забудов, з них у публічному доступі лише 24%. Варто зауважити, що більшість із цих планів родом з СРСР.

Тому й не дивно, що в нас хаотичні забудови міст, незакінчені та самовільні проекти, забудова природоохоронних і зелених зон, а також управління земельними ресурсами в ручному режимі з високими корупційними ризиками.

Спроби покращити ситуацію були. Так у 2011 році ухвалено нове Положення про містобудівний кадастр, яке змінило документ від 1993 року. Щоправда, лише через 4 роки, у 2015, уряд зробив наступний крок — затвердив Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. У травні 2017 року прийнято ще одну постанову, яка була підготовлена за активної участі експертів BRDO та спрямована на вирішення питання надання відкритого доступу до містобудівної документації в Україні.

Сьогодні жовтень 2017 року, і попри наявність всієї законодавчої бази містобудівна документація, яка є дороговказом для планування та побудови міст і селищ та їх інфраструктури від мереж до транспортних потоків все ще залишається не доступною ні для громадськості, ні для бізнесу.

Причин дві. Перша — відсутність або застарілість самої документації. Друга — елементарне недотримання місцевою владою законодавства щодо оприлюднення інформації про містобудівну документацію.

Чому це так важливо і що дасть оприлюднення кожному з нас?

По-перше, доступ громадськості до містобудівної документації, частина якої, як не дивно у 21 столітті, подекуди під грифом «ДСК», зніме соціальну напругу в суспільстві, особливо в частині незаконних забудівель парків та природоохоронних зон. Адже кожен українець матиме змогу подивитись, зокрема в генплані міста, чи не заплановано часом по сусідству з його будинком будівництво промислового заводу чи торгового комплексу на території парку, де він щодня гуляє з дітлахами.

По-друге, це допоможе громадянам робити правильний вибір при купівлі нерухомості та убезпечить від неправильних інвестицій. Адже відкрита документація дозволяє перевірити розташування нерухомості з погляду, наприклад, екологічних норм, а саме: оцінити чи немає поряд об’єкту, який може нести загрозу хімічного забруднення.

Сюди ж і такий фактор, як розвиненість соціальної інфраструктури та планів щодо неї, бо ця інформація, зазвичай, теж відображається в містобудівній документації. У генплані точно.

По-третє, відкритий доступ до містобудівної документації сприятиме підвищенню зацікавленості іноземних інвесторів до України. Сьогодні вони, не знайшовши необхідної інформації з публічних джерел, не готові витрачати час та гроші на пошук посередників, контактів з місцевою владою, запитів на отримання викопіювань. Вони просто до нас не йдуть!

Список аргументів, чому відкритий доступ важливий як для громадян, так і бізнесу можна продовжувати. Про це ще не раз писатимуть і часто говоритимуть. Але факти вперта річ. На Єдиному державному веб-порталі відкритих даних Data.gov.ua розміщено аж 33 детальних планів територій, 14 генеральних планів та 3 схеми окремих міжрайонних територій. Для майже 31 000 територіально адміністративних одиниць у країні.

Тисячна частка відсотку. Вражає? Нас вразила, тому ми вирішили допомогти владі увійти в русло чинного законодавства та опублікувати усю наявну містобудівну документацію. За підтримки Мінрегіону та проекту МАТРА з Королівства Нідерландів, BRDO розпочинає проект «Відкрите просторове планування рМАР». У процесі проекту буде створено єдиний портал, де можна буде знайти всю інформацію про містобудівну документацію в Україні.

Автор: Олена
Шуляк
керівник сектору «Будівництво» Офісу ефективного регулювання (BRDO)